Словарь української мови (1924)/селюк
| ◀ сельце | Словарь української мови С селюк |
селючка ▶ |
|
Селю́к, ка́, м. Житель села, деревенщина. Простий люд — селюки. К. ЧР. 352.
| ◀ сельце | Словарь української мови Борис Грінченко С селюк |
селючка ▶ |
|
Словарь української мови — С
селюк
Борис Грінченко
1924
Селю́к, ка́, м. Житель села, деревенщина. Простий люд — селюки. К. ЧР. 352.