Словарь української мови (1924)/свічколап

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
свічколап
Берлін: Українське слово, 1924

Свічкола́п, па, м. Человѣкъ, снимающій въ церкви со свѣчей нагаръ, также гасящій ихъ; насмѣшливо: церковный староста. Рк. Левиц.