Словарь української мови (1924)/свічколап
◀ свічка | Словарь української мови С свічколап |
свічний ▶ |
|
Свічкола́п, па, м. Человѣкъ, снимающій въ церкви со свѣчей нагаръ, также гасящій ихъ; насмѣшливо: церковный староста. Рк. Левиц.
◀ свічка | Словарь української мови Борис Грінченко С свічколап |
свічний ▶ |
|
Словарь української мови — С
свічколап
Борис Грінченко
1924
Свічкола́п, па, м. Человѣкъ, снимающій въ церкви со свѣчей нагаръ, также гасящій ихъ; насмѣшливо: церковный староста. Рк. Левиц.