Словарь української мови (1924)/свіча
| ◀ світцян | Словарь української мови С свіча |
свічадо ▶ |
|
Свіча́, чі́, ж. Свѣча. Свіча горить. Рудч. Ск. I. 197. Ум. Сві́чка, сві́чечка. Свічечка горить, батенько не спить, — не вийду. Чуб. III. 136.
| ◀ світцян | Словарь української мови Борис Грінченко С свіча |
свічадо ▶ |
|
Словарь української мови — С
свіча
Борис Грінченко
1924
Свіча́, чі́, ж. Свѣча. Свіча горить. Рудч. Ск. I. 197. Ум. Сві́чка, сві́чечка. Свічечка горить, батенько не спить, — не вийду. Чуб. III. 136.