Словарь української мови (1924)/світати
| ◀ світання | Словарь української мови С світати |
світач ▶ |
|
Світа́ти, та́є, гл. безл. Свѣтать, разсвѣтать. Світає, край неба палає. Шевч. Ой без милого соловейка і світ не світає. Мет. 5.
| ◀ світання | Словарь української мови Борис Грінченко С світати |
світач ▶ |
|
Словарь української мови — С
світати
Борис Грінченко
1924
Світа́ти, та́є, гл. безл. Свѣтать, разсвѣтать. Світає, край неба палає. Шевч. Ой без милого соловейка і світ не світає. Мет. 5.