Словарь української мови (1924)/свіжіти
| ◀ свіжість | Словарь української мови С свіжіти |
свіжо ▶ |
|
Свіжі́ти, жі́ю, єш, гл. Свѣжѣть.
| ◀ свіжість | Словарь української мови Борис Грінченко С свіжіти |
свіжо ▶ |
|
Словарь української мови — С
свіжіти
Борис Грінченко
1924
Свіжі́ти, жі́ю, єш, гл. Свѣжѣть.