Словарь української мови (1924)/свіжий
| ◀ свідчиця | Словарь української мови С свіжий |
свіжина ▶ |
|
Сві́жий, а, е. Свѣжій. Оттака ловись, хоч дрібна, але свіжа. Ном. № 7857. Ум. Свіже́нький, свіже́сенький.
| ◀ свідчиця | Словарь української мови Борис Грінченко С свіжий |
свіжина ▶ |
|
Словарь української мови — С
свіжий
Борис Грінченко
1924
Сві́жий, а, е. Свѣжій. Оттака ловись, хоч дрібна, але свіжа. Ном. № 7857. Ум. Свіже́нький, свіже́сенький.