Словарь української мови (1924)/свідчий
◀ свідчення | Словарь української мови С свідчий |
свідчити ▶ |
|
Сві́дчий, чого, м. = Свідок. Пирят. у.
◀ свідчення | Словарь української мови Борис Грінченко С свідчий |
свідчити ▶ |
|
Словарь української мови — С
свідчий
Борис Грінченко
1924
Сві́дчий, чого, м. = Свідок. Пирят. у.