Словарь української мови (1924)/сватати
| ◀ сватання | Словарь української мови С сватати |
свататися ▶ |
|
Сва́тати, таю, єш, гл. Сватать. Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу. Мет. 83. Козак дівку вірно любить. — заняти не сміє. — Тим я її не займаю, що сватати маю. Мет. 105.