Словарь української мови (1924)/сварливий
◀ сварливець | Словарь української мови С сварливий |
сварливість ▶ |
|
Сварли́вий, а, е. Сердитый, бранчивый, сварливый. Прошу ж тебе, мій миленький, до свекрухи й не веди, бо свекруха й лепетуха, сварливая голова. Чуб. V. 535.