Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сварливе
Берлін: Українське слово, 1924

Сварли́ве, нар. Ссорясь, сердито. Налетять горобці та й, сварливе цвірчучи, угору шугнуть з пустого городу. МВ. (О. 1862. I. 96).