Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сарака
Берлін: Українське слово, 1924

Сара́ка, ки, об. Бѣдняга, несчастный. Та кувала зазулиця на зеленій руті, та займили на Сімбірки сараки рекрути. Гол.