Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сапати
Берлін: Українське слово, 1924

Са́пати, паю, єш, гл. Дышать съ сопѣніемъ. 2) Пышать. З рота полом'я сапле. О. 1861. VIII. 31. Так і сапає полум'я.

Сапа́ти, па́ю, єш, гл. Полоть и окучивать. Та іди вже на город, картоплю треба сапати.