Словарь української мови (1924)/самотіти

< Словарь української мови (1924)

◀ самотина

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
самотіти

самотканий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Самоті́ти, ті́ю, єш, гл. Жить уединенно. А я самотію у Новогрудку.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/самотіти&oldid=496140