Словарь української мови (1924)/самосійний
| ◀ самосійка | Словарь української мови С самосійний |
самосіч ▶ |
|
Самосі́йний, а, е. 1) Самосѣйный. 2) —на дити́на. Незаконнорожденное дитя. Г. Барв. 310.
| ◀ самосійка | Словарь української мови Борис Грінченко С самосійний |
самосіч ▶ |
|
Словарь української мови — С
самосійний
Борис Грінченко
1924
Самосі́йний, а, е. 1) Самосѣйный. 2) —на дити́на. Незаконнорожденное дитя. Г. Барв. 310.