Словарь української мови (1924)/самосійний

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
самосійний
Берлін: Українське слово, 1924

Самосі́йний, а, е. 1) Самосѣйный. 2) —на дити́на. Незаконнорожденное дитя. Г. Барв. 310.