Словарь української мови (1924)/самостріл

by Борис Грінченко

◀ самостій

Словарь української мови Борис Грінченко С самостріл

самосуд ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Самострі́л, лу, м. 1) Ловушка для медвѣдей и др. крупныхъ звѣрей. Вх. Пч. II. 7. 2) Болѣзнь: стрѣльба въ поясницѣ. Желех. Самостріл ми любку напав, лупає очима, усе каже, що їй болить щось межи плечима. Гол. III. 223.