Словарь української мови (1924)/самостайно
◀ самостайність | Словарь української мови С самостайно |
самостій ▶ |
|
Самоста́йно, самості́йно, нар. Самостоятельно. Морд. Пл. 42.
◀ самостайність | Словарь української мови Борис Грінченко С самостайно |
самостій ▶ |
|
Словарь української мови — С
самостайно
Борис Грінченко
1924
Самоста́йно, самості́йно, нар. Самостоятельно. Морд. Пл. 42.