Словарь української мови (1924)/самостайний
| ◀ самостай | Словарь української мови С самостайний |
самостайність ▶ |
|
Самоста́йний, самості́йний, а, е. Самостоятельный. О. 1862. I. 79; X. 1.
| ◀ самостай | Словарь української мови Борис Грінченко С самостайний |
самостайність ▶ |
|
Словарь української мови — С
самостайний
Борис Грінченко
1924
Самоста́йний, самості́йний, а, е. Самостоятельный. О. 1862. I. 79; X. 1.