Словарь української мови (1924)/самосил
◀ самосвідомість | Словарь української мови С самосил |
самосій ▶ |
|
Самоси́л, ла, м. 1) Самовластитель. Цей губернатор в губерні самосил. Козел. у. 2) Раст. Teucrium chamaedrys L. ЗЮЗО. I. 138.
◀ самосвідомість | Словарь української мови Борис Грінченко С самосил |
самосій ▶ |
|
Словарь української мови — С
самосил
Борис Грінченко
1924
Самоси́л, ла, м. 1) Самовластитель. Цей губернатор в губерні самосил. Козел. у. 2) Раст. Teucrium chamaedrys L. ЗЮЗО. I. 138.