Словарь української мови (1924)/саморучний
| ◀ саморуч | Словарь української мови С саморучний |
самосвідомість ▶ |
|
Самору́чний, а, е. Самодѣльный. Рушники саморучні. Екат. у. (Залюб.).
| ◀ саморуч | Словарь української мови Борис Грінченко С саморучний |
самосвідомість ▶ |
|
Словарь української мови — С
саморучний
Борис Грінченко
1924
Самору́чний, а, е. Самодѣльный. Рушники саморучні. Екат. у. (Залюб.).