Словарь української мови (1924)/самоприсуд
| ◀ самоправець | Словарь української мови С самоприсуд |
самопряд ▶ |
|
Самопри́суд, ду, м. Право собственнаго суда, самоуправленіе. Під самоприсудом козацьким жити. К. Бай. 63.
| ◀ самоправець | Словарь української мови Борис Грінченко С самоприсуд |
самопряд ▶ |
|
Словарь української мови — С
самоприсуд
Борис Грінченко
1924
Самопри́суд, ду, м. Право собственнаго суда, самоуправленіе. Під самоприсудом козацьким жити. К. Бай. 63.