Словарь української мови (1924)/самодруг
◀ самодесятий | Словарь української мови С самодруг |
самодруга ▶ |
|
Самодру́г, гого, м. Вдвоемъ пребывающій, самодругъ. Вх. Зн. 62.
◀ самодесятий | Словарь української мови Борис Грінченко С самодруг |
самодруга ▶ |
|
Словарь української мови — С
самодруг
Борис Грінченко
1924
Самодру́г, гого, м. Вдвоемъ пребывающій, самодругъ. Вх. Зн. 62.