Словарь української мови (1924)/самий
| ◀ самець | Словарь української мови С самий |
самиця ▶ |
|
Са́мий, а, е, мѣст. Самый. Ой топи мене, моя мати, да на самеє денце. Чуб. V. 569. В собаках сама сила. Рудч. Ск. I. 121. Докатав до самого краю. Ном. Ой дай коню овса по самиї перса. Чуб.
Сами́й, сама́ и сама́я, саме́ и саме́є, мѣст. Одинъ, только одинъ, лишь. Самий борщ та борщ без нічого що-дня як їсти, то хиба наїсися? Уже то не даром тобі так солодко самій сидіти дома! Рудч. Ск. I. 132. У самій сорочці вискакує з хати на мороз. І постіль убога — самая солома. Чуб. III. 382. Оставили саме бадилля. Рудч. Ск. I. 52. Самі́ за се́бе. Одни только. А багато було людей в церкві? — Людей, мамо, не було нікогісінько, тільки самі за себе москалі. Ном. № 828. Ум. Саме́нький, саме́сенький.