Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сам
Берлін: Українське слово, 1924

Сам, сама́, саме́, мѣст. 1) Самъ, сама, само. Біг дає, як сам знає. Ном. № 32. За багачем сам чорт з калачем. Ном. № 1423. Адже дзеркало показує пику, якої саме не баче. Ном. № 13828. 2) Самъ одинъ, одинъ только, одинъ лишь. Батько кликав їх вечеряти і не діждався; мусів сам вечеряти. Левиц. Пов. 25. Нещастя ніколи само не приходить. Ном. Зосталися самі вишкварки. Ном. № 1929. — оди́н. Совершенно одинъ. Сам-один, як палець. Ном. № 10679. — душе́ю. Одинъ одинехонекъ. Сам-душею сижу дома.