Словарь української мови (1924)/сакви
◀ саква | Словарь української мови С сакви |
саківно ▶ |
|
Сакви́, ко́в, ж. мн. 1) Сума переметная. Прив'язав сакви до троку, взяв коня за повід. Мкр. Н. 11. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 374, 379. 3) Названіе двухъ взятокъ при игрѣ въ хвальку. КС. 1887. VI. 466. Ум. Саківки́.