Словарь української мови
Борис Грінченко
С
саж
Берлін: Українське слово, 1924

Саж, жа́, м. 1) Хлѣвъ, мѣсто, куда затворяютъ животное для откармливанія. Чуб. VI. 393, 395. К Різдву Максим у саж закинув кабана. Бор. 72. А де отті? невже в сажах годує хам собі на сало? Шевч. 2) Плетеная изъ лозы овальная корзинка, по формѣ напоминающая яйцо; она погружается въ воду и въ ней хранится поймання рыба.