Словарь української мови
Борис Грінченко
С
садовити
Берлін: Українське слово, 1924

Садови́ти, влю́, виш, гл. Садить, усаживать. Садовив його (синка) собі на шию, бігав з їм по хатах. Левиц. Пов. 148. Садовлять (молоду) на ослін. Ном. № 298.