Словарь української мови (1924)/рілля
| ◀ рік | Словарь української мови Р рілля |
рільник ▶ |
|
Рілля́, лі́, ж. Вспаханное поле, пашня. З доброї ріллі — ори плугом, а хліб буде. Ном. № 8900. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив. Ном. № 10150.