Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
різь
Берлін: Українське слово, 1924

Різь, зі, ж. 1) Рѣзь. 2) Рѣзьба. Ми наняли маляра, щоб образи у церкву помалював та й різь позлотив, бо гарний силно канастас таки у нас. Канев. у.