Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
різно
Берлін: Українське слово, 1924

Рі́зно, нар. 1) Различно, не одинаково. На довгому віку, як на довгій ниві, різно буває. Ном. № 9894. 2) Отдѣльно. Всі курочки до купочки, півень ходить різно. Нп. 3) Врозь, въ разныя стороны. Ой ви, тучі громовії, розійдітесь різно. Нп. Ей да оце ж тобі, да молодий козаче, аж три доріженьки різно: ей, що одна на Дін, а другая у Крим по сіль, а третя да на те Запорожжа. Чуб. V. 112.