Словарь української мови (1924)/рівня
◀ рівночасно | Словарь української мови Р рівня |
рівнява ▶ |
|
Рі́вня, ні, ж. Пара, равный по положенію, по состоянію, по характеру. Кінь волу не рівня. Ном. № 1022. Ти багач, я убога — не рівня з тобою. Чуб. V. 330.