Словарь української мови (1924)/рівночасний
◀ рівноправно | Словарь української мови Р рівночасний |
рівночасність ▶ |
|
Рівноча́сний, а, е. Одновременный. Желех.
◀ рівноправно | Словарь української мови Борис Грінченко Р рівночасний |
рівночасність ▶ |
|
Словарь української мови — Р
рівночасний
Борис Грінченко
1924
Рівноча́сний, а, е. Одновременный. Желех.