Словарь української мови (1924)/рів

by Борис Грінченко

◀ риштунок

Словарь української мови Борис Грінченко Р рів

рівен ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Рів, ро́ву, м. 1) Ровъ. ХС. III. 56. Є груша в лісі і рів коло неї. Драг. 80. Така правда, як у рові вовк іздох. Ном. № 6887. 2) Каналъ. Прийшла жидова рови копати, море спускати, Христа шукати. Чуб. III. 349. Ум. Ріве́ць, рівча́к, рі́вчик. Рівець невеличкий прокопаний. Мир. ХРВ. 24.