Словарь української мови (1924)/рясно
| ◀ рясніти | Словарь української мови Р рясно |
ряснота ▶ |
|
Ря́сно, нар. Обильно, густо. Ой вишенько-черешенько, чом не рясно родиш? Чуб. Щоб у вас увесь вік так було рясно, як оце тепер на столі. Г. Барв. 84. Сади цвіли рясно. Левиц. I. 524. Рясно-рясно плакала. Мир. ХРВ. 406. Ум. Рясне́нько, рясне́сенько.