Словарь української мови (1924)/ряска
◀ рясиця | Словарь української мови Р ряска |
рясний ▶ |
|
Ря́ска, ки, ж. 1) Водяное растеніе: Lemna minor L. L. triculea L. ЗЮЗО. I. 126. Ой одбиває од берега щука-риба ряску. Мет. 8. 2) Сережка на деревѣ, напр. на орѣшникѣ. Угор. 3) = Ряса 2. МУЕ. III. 48.