Словарь української мови (1924)/рядовий

by Борис Грінченко

◀ рядняний

Словарь української мови Борис Грінченко Р рядовий

рядовик ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Рядови́й, а́, е́. 1) Обычный, обыкновенный. 2) Рядовой. Рядовий козак його доганяє. КС. 1884. I. 37. Ой ви, сотники і полковники і козаки рядовії. КС. 1882. XII. 513. 3) Очередной, слѣдующій по порядку. Рядову чарку піднести. Наламала паляниці, рядову підносить. Мкр. Н. 16. 4) = Рядняний. Ой посажу я дітей у рядову торбину. Чуб. V. 860.