Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
ряд
Берлін: Українське слово, 1924

Ря́д, ду, м. 1) Рядъ; линія. Зеленая дібрівонька в три ряди посажена. Чуб. V. 1009. Сідайте в ряд, щоб Бог був рад. Ном. № 11864. Іще ж мене ніхто з ряду не викидав. Г. Барв. 318. Ішли бояре ряд по ряду. Мил. 132. Ря́ду доне́сти́. Обойти все собраніе съ угощеніемъ. Ряд у ряд става́ти. Становиться ровными рядами. В ряди́-годи́, в ряди́-часи́. Изрѣдка. То вже в ряди-годи упаде така нічка, щоб він спочив тихим духом. МВ. II. 9. Ми Чайченка бачимо в ряди-часи. МВ. II. 96. 2) Очередь. Чекай ряду, дістанеш коляду. Ном. № 5568. Швидко й до тебе ряд дійде. 3) Конская сбруя. Желех. Шух. I. 101. 4) мн. ряди́. У ткачей: дощечка съ двумя отверстіями, въ которыя пропускаются нити основы. Вас. 202. 5) Договоръ. Боз ряду узяв роботу. Ум. Рядо́к, рядо́чок.