Словарь української мови (1924)/рябуха

by Борис Грінченко

◀ ряботиння

Словарь української мови Борис Грінченко Р рябуха

рябчик ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Рябу́ха, хи, ж. Пестрый предметъ. Махорка рябуха. Курка рябуха. Ум. Рябу́шка, рябу́шечка. В мене сучка-рябушечка. Мил. 81. Мали собі курочку-рябушечку. Чуб. II. 90.