Словарь української мови (1924)/рябомизий
| ◀ рябокрилий | Словарь української мови Р рябомизий |
ряботиння ▶ |
|
Рябоми́зий, а, е. 1) О животномъ: съ черными пятнами на мордѣ. Рябомиза вівця. Мнж. 192. 2) Пестрый. На собі мав шаровари в клітку і жилетку якусь рябомизу. Св. Л. 303.