Словарь української мови (1924)/рябко
| ◀ рябканистий | Словарь української мови Р рябко |
рябо ▶ |
|
Рябко́, ка́, м. 1) Родъ варенаго кушанья изъ пшена и гречневой муки. Кіев. у. Вбірали.... хрін з квасом, редьку, буряки, рябка, тетерю, соломаху. Котл. Ен. IV. 19. Чого то з сього святого хліба не зробиш? усячини: діда, братки, рябка, сучку, каленика.... Кух. (О. 1861. XI. 27.) 2) Кличка собаки. Як Рябка годують, так Рябко й гавка. Ном. № 7129. 3) Названіе пестраго кота. Ой ти, коте-рябку! Мил. 42.