Словарь української мови (1924)/рябий

by Борис Грінченко

◀ рябець

Словарь української мови Борис Грінченко Р рябий

рябина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ряби́й, а́, е́. Пестрый. Рябії курчата. Чуб. III. 138. 2) Рябый, покрытый оспинами, рыжими пятнами. А я ряба родилася, чорнявому судилася. Чуб. V. 604. Ум. Рябе́нький, рябе́сенький. Ти, голубе сивесенький, ти на крильця рябесенький. Грин. III. 184.