Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
руч
Берлін: Українське слово, 1924

Руч, въ выраженіяхъ: 1) У ліву́ руч. Влѣво. 2) У праву́ руч. Вправо. 3) Руч-об-руч. Рука объ руку. Як спаруєтесь руч-об-руч докупи, то тоді убгає він тебе у руки. Харьк. г. 4) Під п'я́ну руч. Подъ пьяную руку. Ном. № 11734. Не в чім його у хаті немає, але він, голубе сизий, забравсь під п'яну руч до дівчат та й жирує з ними. Староб. у. 5) Під до́бру руч. Въ хорошую минуту. Як підкотишся під добру руч, то й у карт гуляємо з ним. Харьк. г. 6) Під гаря́чу руч. Въ минуту гнѣва, подъ сердитую руку. Гляди, як підскочиш під гарячу руч, то щоб бува не попобив тебе добре. Харьк. г. 7) Тягти́ за ким руч. Принимать чью сторону. Ном. № 4925. І син за нею руч тягне. Г. Барв. 225. Зять його вгощає добре, затим, що він йому поступив пару коней і за ним руч тягне. Рудч. Ск. I. 183. 8) Твоя́ руч. Тебѣ на руку. В кінці города млин, до чоловік пристав: берись, каже, мірошникувати, бо твоя руч. Ото він і став мірошником. Кіев. у. 9) На мою́, на твою́, на його́, на свою́ руч. Въ мою, твою, его, свою пользу. Та вони усе на свою руч, а ми, сказано, дурні — кваки. Лубен. у. Громада почала схилятися на руч Грицькову. Мир. Пов. I. 156. З козачої руки аж четверо було, а з нашої тіки двоє, тим воно на їх руч і діло пішло. Лубен. у. 10) На свою́ руч горну́ти. Говорить въ свою пользу. Черк. у. 11) На їх руч стоя́ти. Быть на ихъ сторонѣ. Він бо раз-у-раз на їх руч стоїть. Лубен. у. 12) На ско́ру, швидку́ руч. Наскоро. А там поставлять закусити на скору руч чого небудь. Алв. 49.