Словарь української мови (1924)/рухомий
◀ рухнути | Словарь української мови Р рухомий |
рухомість ▶ |
|
Рухо́мий, а, е. Движимый. Рухо́ме добро́. Движимое имущество.
◀ рухнути | Словарь української мови Борис Грінченко Р рухомий |
рухомість ▶ |
|
Словарь української мови — Р
рухомий
Борис Грінченко
1924
Рухо́мий, а, е. Движимый. Рухо́ме добро́. Движимое имущество.