Словарь української мови (1924)/рухливий
◀ рухатися | Словарь української мови Р рухливий |
рухлий ▶ |
|
Рухли́вий, а, е. Подвижной, проворный. За молодих літ баба тямовита була і рухлива. Г. Барв. 486.
◀ рухатися | Словарь української мови Борис Грінченко Р рухливий |
рухлий ▶ |
|
Словарь української мови — Р
рухливий
Борис Грінченко
1924
Рухли́вий, а, е. Подвижной, проворный. За молодих літ баба тямовита була і рухлива. Г. Барв. 486.