Словарь української мови (1924)/рутка
◀ рутити | Словарь української мови Р рутка |
рутній ▶ |
|
Ру́тка, ки, ж. 1) Ум. отъ рута. 2) — польова. Раст. = Рута пташина. ЗЮЗО. I. 123.
◀ рутити | Словарь української мови Борис Грінченко Р рутка |
рутній ▶ |
|
Словарь української мови — Р
рутка
Борис Грінченко
1924
Ру́тка, ки, ж. 1) Ум. отъ рута. 2) — польова. Раст. = Рута пташина. ЗЮЗО. I. 123.