Словарь української мови (1924)/русалка
◀ русали | Словарь української мови Р русалка |
русалкувати ▶ |
|
Руса́лка, ки, ж. Русалка. Чуб. I. 207. Сиділа русалка на білій березі, просила русалка в жіночок намітки. Чуб. III. 187. Ум. Руса́лонька, руса́лочка. Кругом дуба русалоньки мовчки дожидали, взяли її сердешную та й залоскотали. Шевч. 30.