Словарь української мови (1924)/рунтати
| ◀ руно | Словарь української мови Р рунтати |
рунтатися ▶ |
|
Ру́нтати, таю, єш, гл. Тревожить, безпокоить, трогать съ мѣста, разрушать. Ми як найшли того мертв'яка, так він і лежав до сліствія, його не рунтали, не роздівали, не займали. Верхнеднѣпр. у.