Словарь української мови (1924)/рум'яний
◀ рум'янець | Словарь української мови Р рум'яний |
рум'янитися ▶ |
|
Рум'я́ний, а, е. Румяный. Чуб. V. 136, 1117. Біда, в кого жінка бліда, а в кого рум'яна, кажуть, завжди п'яни, або: всім кохана. Ном. № 9124. Ум. Рум'яне́нький, рум'яне́сенький.