Словарь української мови (1924)/рукомесник

< Словарь української мови (1924)

◀ рукомесний

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рукомесник

рукомесниця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Рукоме́сник, ка, м. 1) Ремесленникъ. 2) Мастеръ.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/рукомесник&oldid=487577