Словарь української мови (1924)/рукодавник
◀ руковини | Словарь української мови Р рукодавник |
рукодаїни ▶ |
|
Рукода́вник, ка, м. Конецъ косовища, за который держатся лѣвой рукой. Шух. I. 169.
◀ руковини | Словарь української мови Борис Грінченко Р рукодавник |
рукодаїни ▶ |
|
Словарь української мови — Р
рукодавник
Борис Грінченко
1924
Рукода́вник, ка, м. Конецъ косовища, за который держатся лѣвой рукой. Шух. I. 169.