Словарь української мови (1924)/руйнувина

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
руйнувина
Берлін: Українське слово, 1924

Руйнуви́на, ни, ж. Разореніе, запустѣніе. Там смертня тінь, непоряд, руйнувина. К. Іов. 23.